"Стара система ламається. Олігархи борються із Зеленським" - соціальні мережі

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук написав заяву про відставку і передав її президенту Володимиру Зеленському. Про це публічно повідомив у п’ятницю.

Gazeta.ua пропонує реакцію соціальних мереж на цю подію.

Журналіст Соня Кошкіна пише у Telegram: «Згадала, як 2010-го Микола Азаров, зайшовши у Кабмін, насамперед вліз на табуретку, вбив у стіну цвях (в центральному залі засідань справа була), повісив туди портрет Віктора Федоровича у позолоченій рамці, зліз і задоволено заявив: «Ми — уряд Януковича. Прийшли виконувати його програму». Потім вони перед кожним засіданням на портрет ВФЯ мало не хрестилися.

Здається, райтери з того часу у Кабміні залишилися незмінними. Під копірку ж. Уряд — самостійний орган влади? Центр самостійного прийняття рішень. Ні, не чули.

Ніхто не говорить, що президент із прем’єром повинні конфліктувати, ні. Приклад Тимошенко-Ющенко ще свіжий (хоча, тоді Конституція була інша). Але Кабмін не є апендиксом ОП! Не є, як говорила Юлія Мостова, «подовжувачем рук». Не можна ж так глибоко прогинатися. Парламентсько-президентська республіка.

Утім, оперативно відставки, звичайно, не буде.

Голосів щось немає, як ви пам’ятаєте. Особливо на нового прем’єра і його Кабмін (якщо не пакетом).

Монобільшість, така більшість. Навіщо ж усім показувати, що король голий? Не кажучи вже, що заново коаліціаду починати, квоти ділити і тд. — справа клопітка, непроста».

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зауважив у Facebook: «Я підтримую Олексія Гончарука. Всю нашу команду. Ті процеси, які запущені потрібно довести до розуму».

Журналіст Тарас Семенюк: «Хайп, який виник через так звані «плівки Гончарука», явно вказує на його ідейних натхненників. Зрозуміло, що прем’єр не красна дівиця, щоб усім подобатися. Однак виникає питання: чому раптом саме зараз почалася розкрутка висмоктаного з пальця скандалу?

Просто, здається, що саме зараз дійшло до тих, у кого зосереджені основні грошові потоки економіки України, що стара система руйнується. Причому ламається не просто система взаємовідносин «влада — куми — гроші», а йде на злам система впливу олігархів на владу.

Вже зрозуміло, що дехто з олігархів зміг протягнути своїх людей у «слуги народу». І тепер вимагає відданості від цих «вірних людей». Тому Гончарук став першим об’єктом боротьби, наступним буде Зеленський.

Звідси напрошується простий висновок: боротьба з прем’єром (відкрита або неявна) — це міна олігархів під Зеленського. А саме йому повірила переважна більшість людей, викинувши на політичний смітник попередню владу».

Телеведучий Богдан Буткевич: «З кожним днем 5 колона набирає сил. Тоді як на іншому фланзі в нас немає нікого. Й Порошено, й Тимошенко, й уже Вакарчук мають негативний рейтинг. Нових партій і облич нема, медійка провалена, спікерів та лідерів нема. А у ОПЗЖ — є. Вони наполегливо працювали ці 6 років, йшли на договорняки з владами й п’ятого, й вже шостого президента. Й накопичували сили.

Найгірше те, що падіння Зеленського призведе не до перемоги проукраїнських сил, а до реваншу московських посіпак. А тепер давайте й далі обговорювати, хто яке гівно в якому телеграм-каналі злив і коли саме звільнять Гончарука. Winter is coming…»

Журналіст Роман Кравець: «Кілька важливих запитань.

1. Чому Гончарук написав заяву про відставку не вчора — тобто одразу після зливів записів, а сьогодні?

2. Чому Кабмін, Офіс і ВРУ синхоронно працюють по цій заяві?

3. Чому Гончарук передав заяву не Верховній Раді, яка, за Конституцією, його звільняє і призначає, а президенту?»

Журналіст Айдер Муждабаєв: «Відставка прем’єр-міністра Олексія Гончарука, перетасування уряду — Кремль аплодує стоячи, в тому числі собі. Бо, власне, це буде і його рук справа. У мене немає жодних сумнівів, що реальним власником усіх цих анонімних телеграм-каналів, які качають президента Зеленського і країну, є (ФСБ) РФ та її прихильники (агентура) в Україні.

Щиро не вітаю ні президента Володимира Зеленського, ні нас усіх, якщо рішення про зміну уряду буде прийнято. Як не вітаю і з тим, що, як пишуть, президента нібито вмовили їхати в Ізраїль на урочистості на честь «визволителя євреїв з концтаборів» сучасного фюрера Путіна. На мій погляд, таким чином президента України відверто ламають через коліно. Причому саму інституцію, а навіть не особисто Володимира Олександровича. Сподіваюся, що ні того, ні іншого все-таки не станеться, і розум візьме верх над «добрими порадниками», а можливо, й над емоціями. Бо не ми всі, хоч які би були, а Україна, її гідність і життєві інтереси — понад усе».